ОРГАНІЗАЦІЯ   І   ПРОВЕДЕННЯ  МАЙСТЕР-КЛАСІВ

 Методичні рекомендації

2009

Укладач: Суховенко А. П., методист Компаніївського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

 

Рецензент: Кондратюк В.О., заступник директора з навчальної роботи Компаніївського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, викладач-методист

 

 

Використання методичних рекомендацій дозволить забезпечити якісну підготовку і ефективне проведення майстер-класів. Дані методичні рекомендації по підготовці і проведенню майстер-класів допоможуть методистам, керівникам навчальних закладів, викладачам в поширенні педагогічного досвіду.

Зміст

Вступ

  1. Що таке майстер-клас?
  2. Вимоги до організації і проведення майстер-класу
  3. Позиція Майстра
  4. Критерії якості підготовки і проведення майстер-класу
  5. Поради щодо підготовки майстер-класу

Література

 


Вступ

Конкурс «Викладач року», учасники якого є претендентами або переможцями конкурсу кращих викладачів, підтверджує наявність в їх досвіді інноваційних підходів до освіти або оригінальних компонентів організації і змісту навчальної діяльності, які являють собою зразки педагогічної діяльності.

Таким чином можна говорити про те, що конкурси допомагають виявленню адрес ефективного масового педагогічного досвіду викладачів, кураторів груп. Але що особливо цінне: конкурсні відбори дозволили виявити інноваційний досвід педагогічної діяльності, який може розглядатися в якості потенціального ресурсу розвитку освіти. Надзвичайно важливо не залишати цей досвід без уваги, зробити йогонадбанням аудиторії викладачів.

З отриманням перших результатів конкурсів в рамках державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) зростає актуальність і значимість залучення нових учасників до конкурсних відборів, а також ефективного поширення і освоєння корисних результатів.

З метою досягнення системних ефектів в освіті шляхом активного поширення педагогічного досвіду необхідно посилювати роботу по її технологічному представленню педагогічній спільноті на місцевому, регіональному рівнях з врахуванням принципу розприділення в роботі з інформаційними ресурсами, до яких відноситься опис інноваційного педагогічного досвіду, а також гуманітарна специфіка процесів представлення і поширення педагогічного досвіду.

В зв’язку з цим виникає проблема опису досвіду переможців, визначення механізмів його поширення і застосування на практиці. Для претендентів майбутніх конкурсних відборів актуальним стає вивчення, узагальнення і опис власного досвіду. Виявлення, узагальнення і поширення інноваційного педагогічного досвіду передбачає, що пріоритетною ознакою в оцінюванні якості роботи викладача і навчального закладу стає сукупність, яка включає в себе інноваційність, наявність в досвіді сучасних технологічних підходів, науково-об’єктивну оцінку процесу і результату діяльності.

Що таке майстер-клас?

Однією з найефективніших форм поширення власного педагогічного досвіду являється майстер-клас. Це поняття широко використовується в багатьох сферах діяльності людини, в тому числі і в освіті. Найчастіше в педагогічному співтоваристві під майстер-класом розуміють відкритий урок, захід, презентацію досягнень педагога. В даних рекомендаціях пропонуються відповіді на такі запитання: що таке майстер-клас, які вимоги до його підготовки і проведення, які критерії його ефективності.

В педагогічній літературі існує декілька десятків визначень поняття «майстер-клас». В цій рекомендації будемо опиратися на слідуючі визначення, так як в них визначені ключові властивості майстер-класу.

В першу чергу майстер-клас – це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи та показує способи подолання консерватизму і рутини.

Майстер-клас – це особливий жанр узагальнення і поширення педагогічного досвіду, який представляє собою фундаментально розроблений оригінальний метод або авторську методику, опирається на свої принципи і має визначену структуру. З цієї точки зору майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного прийому і пошук творчого вирішення педагогічної проблеми як зі сторони учасників майстер-класу, так і зі сторони Майстра (викладача, що проводить майстер-клас).

Майстер-клас – це основний засіб передачі нової ідеї своєї (авторської) педагогічної системи. Викладач як професіонал протягом кількох років вибудовує індивідуальну (авторську) методичну систему, яка включає цілепокладання, проектування, використання послідовності декількох відомих дидактичних і виховних методик, занять, заходів, власні «ноу-хау», враховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів і т.д.

Майстер-клас – це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом навчання і виховання, центральною ланкою якої являється демонстрація оригінальних методів засвоєння певного змісту при активній ролі всіх учасників заняття.

Майстер-клас – це особлива форма навчального заняття, яка побудована на практичних діях показу і демонстрації творчого вирішення певної пізнавальної і проблемної педагогічної задачі.

Майстер-клас – це форма заняття, в якій сконцентровані такі характеристики: виклик традиційній педагогіці, особа викладача з новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб самостійної їх побудови за допомогою всіх учасників заняття, плюралізм думок і т.д.

Узагальнюючи викладені вище означення можна виділити найважливіші особливості майстер-класу, а саме:

1. новий підхід до філософії навчання, який ламає старі стереотипи;

2. метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін думками;

3. створення умов для включення всіх в активну діяльність;

4. постановка проблеми і вирішення її через програвання різних ситуацій;

5. прийоми, що розкривають творчий потенціал як Майстра, так і учасників майстер-класу;

6. форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не нав’язуватися учасникам;

7. представлення можливості кожному учаснику певним чином віднестись до пропонованого методичного матеріалу;

8. процес пізнання набагато важливіший, цінніший, ніж саме знання;

9. форма взаємодії – співпраця, співтворчість, спільний пошук;

Необхідно звернути увагу при підготовці майстер-класу на те, що в технології проведення майстер-класу головне – не повідомити і засвоїти інформацію, а передати способи діяльності, тобто прийоми, методи, методику чи технологію.

Передати продуктивні способи роботи – найважливіше завдання Майстра. Позитивним результатом майстер-класу можна вважати результат, що виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами розв’язання педагогічної проблеми, в формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це достатньо технологічно складний процес, тому зупинюсь на вимогах до його організації і проведення.

 Вимоги до організації і проведення майстер-класу

Майстер-клас повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Він повинен включати завдання, які направляють діяльність учасників на розв’язання поставленої педагогічної проблеми, але всередині самого завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно зробити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи. Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного по запропонованій проблемі, що дозволить розширити свою уяву знаннями інших учасників.

В технології проведення майстер-класу пропонується використати алгоритм пошуку розв’язання педагогічної проблеми.

Алгоритм – це формалізація технологічного процесу у вигляді послідовності кроків, блоків діяльності, які залежать від змісту педагогічної проблеми, але мають і загальнопедагогічну частину, що визначається загальними способами діяльності.

Алгоритм проведення майстер-класу повинен складатися із слідуючих компонентів:

  • виділення проблеми;
  • панель;
  • об’єднання в групи для розв’язання проблеми;
  • робота з матеріалом;
  • представлення результатів роботи;
  • обговорення і корекція результатів роботи.

Панель – це етап актуалізації знань в даній проблемній площині. Він дає можливість всім бажаючим висловити свою точку зору на проблему, для розв’язання якої і проводиться майстер-клас. В ході обміну думками учасників майстер-класу можуть виникнути думки як в підтримку висловлених ідей, так і в їх спростуванні. Внаслідок цього відбувається уточнення і корекція формулювання проблеми майстер-класу. Шлях прийняття якого-небудь рішення – робота з запропонованими матеріалами: текстом, літературою, документами, фарбами, звуками, природним матеріалом, моделями, схемами і т.д. Цей етап можна назвати «деконструкцією»: відбувається перетворення матеріалу в «безлад», змішування явищ, слів, подій, виділення необхідної інформації. Потім слідує «реконструкція» – створення свого тексту, малюнку, моделі, схеми, закону і т.д.

Панель, слово Майстра, актуалізуюча діяльність учасників по визначенню шляху вирішення педагогічної проблеми, робота з матеріалами – все це дає можливість підготуватись до представлення результатів роботи. Наступним кроком повинно бути їх обговорення, а потім корекція власного розв’язання поставленої педагогічної проблеми з варіантами, запропонованими колегами.

Майстер-клас – це оригінальний спосіб організації діяльності викладачів в складі малої групи (7-15 учасників) за участю Майстра, ініціюючого пошуковий, творчий, самостійний характер діяльності учасників.

Основними елементами технології проведення майстер-класу, методичними прийомами являється індукція, самоконструкція, соціоконструкція, соціалізація, афішування, розрив, творче конструювання знань, рефлексія.

Індукція. Системним елементом майстер-класу являється проблемна ситуація – початок, мотивуючий творчу діяльність кожного. Це може бути завдання навколо слова, предмета, малюнка, схеми, спогаду – частіше всього несподіване для учасників, в чомусь загадкове і обов’язково особистісне.

Проблемна ситуація характеризує певний психічно-питальний стан суб’єкта (учасника), що виникає в процесі виконання такого завдання, яке потребує відкриття (засвоєння) нових знань про предмет, спосіб або умови виконання дій.

Питання повинно:

  • зацікавити, схвилювати розум дослідника, бути в колі його інтересів;
  • представити це невідоме, показати необхідність роботи з ним;
  • визначити коло засобів, об’єктів, які дозволяють розпочати роботу і через певний час прийти до відкриття;
  • приєднати до вже існуючих знань нові і поставити інші проблеми для дослідження.

Така проблемна ситуація в технології майстерень називається індуктором (індукцією).

Складаючи індуктор потрібно співвіднести його з почуттями, думками, емоціями, які він може викликати в учасників.

Індуктор повинен націлювати особистість на саморозвиток. Якщо у викладача зовсім немає потреби у розвитку, то одного індуктора недостатньо, потрібна серія мотиваційних прийомів по формуванню даної потреби. Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційній насиченості, свободі, емоційному контакті тощо. Майстер в процесі майстер-класу повинен прагнути реалізувати всі ці потреби, але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку.

Якщо подібного інтересу немає, Майстру необхідно направити діяльність на створення мотиву, на визначення мети і на те, щоб учасники самі  відкрили, що ця мета для них досягаюча. Усвідомлення можливості вирішення проблеми – необхідний засіб для стимулювання інтересу.

Самоконструкція – індивідуальне створення гіпотези, розв’язку, тексту, малюнка, проекту.

Соціоконструкція. Найважливіший елемент майстер-класу – групова робота (малі групи можуть визначатися Майстром, створюватися стихійно, за ініціативою учасників). Майстер може коректувати склад груп, регулюючи рівновагу методичної майстерності і психологічних якостей учасників (тип мислення, емоційність, лідерство і ін.). Майстер розбиває завдання на декілька задач. Групам необхідно придумати спосіб їх розв’язку. При цьому учасники вільні у виборі методу, темпу роботи, шляху пошуку. Кожному надана незалежність у виборі шляху пошуку розв’язку, дано право на помилку і на внесення коректив. Побудова, створення результату групою і є соціоконструкцією.

Соціалізація. Будь-яка діяльність в групі являє собою співставлення, звірку, оцінку, корекцію його індивідуальних якостей оточуючими, іншими словами соціальну пробу, соціалізацію.

Коли група виступає із звітом про виконання завдання, важливо щоб у звіті були задіяні всі. Це дозволяє використати унікальні можливості всіх учасників майстер-класу, дає їм можливість самореалізуватися, що дозволяє врахувати і включити в роботу  різні способи пізнання кожного викладача.

Афішування – представлення результатів діяльності учасників майстер-класу і Майстра (текстів, малюнків, схем, проектів, розв’язків тощо) і ознайомлення з ними.

Розрив. Більше всього відображають зміст цього поняття слова «осяяння», «розуміння». Розуміння різне: себе, інших, прийому, методу, технології. Розрив – це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу неповноти або невідповідності старих знань новим, внутрішній емоційний конфлікт, який спонукає до заглиблення в проблему, до пошуку відповіді, до звіряння нових знань з інформаційним джерелом. Це те, що в інших формах трансляції педагогічного досвіду подається викладачу, а тут він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою Майстра, колеги, учасника майстер-класу. Такий самий процес можна спостерігати в лабораторіях вчених, дослідників, коли тривалий пошук приводить їх не тільки до накопичення інформації по питанню, що вивчається, але і до повного розуміння, а іноді і до розриву із старою теорією, старим обгрунтуванням.

Рефлексія – останній і обов’язковий етап – відображення відчуттів, які виникли в учасників в ході майстер-класу. Це багатий матеріал для рефлексії самого Майстра, для удосконалення ним конструкції майстер-класу, для подальшої роботи.

Позиція Майстра

Під час підготовки і проведення майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вище описаного алгоритму, але і правильно визначити власну позицію Майстра. Позиція Майстра – це перш за все позиція консультанта і порадника, який допомагає організувати навчальну роботу, обдумати наявність просування в освоєнні способів діяльності.

Проводячи майстер-клас, Майстер ніколи не намагається просто передати знання. Він старається задіяти учасників у процес, зробити їх активними, пробудити в них те, що скрите навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що заважає в саморозвитку. Всі завдання Майстра і його дії направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю.

Майстер створює атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні. Майстер працює разом з усіма, він той самий учасник майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності.

Майстер виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, але через соціалізацію, афішування робіт дає можливість для самооцінки викладача, його самокорекції.

У взаємовідносинах з колегами Майстер повинен застосовувати визначений стиль, проявляючи свої особистісні якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент та ін. Авторські технології, які пропонуються в рамках майстер-класу, не володіють властивістю фотографічного відтворення; проте кожна із них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворюваних деталей, прийомів, елементів викладацької майстерності. Ця особистісна інфраструктура авторської технології важко фіксується на папері, але вона передається шляхом прикладу, наслідування через:

  • мову і голос (тон, сила, дикція, інтонація, техніка мови);
  • міміку, жести, управління емоціями, читання емоційного стану на лиці;
  • пантоміміку (осанка, вміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників);
  • уміння зосередитись на предметі розмови, відсутність скованості;
  • мистецтво спілкування;
  • педагогічну імпровізацію: вміння працювати по плану «в голові», залучати власний досвід, керувати незапланованими ситуаціями;
  • психологічну проникливість, вміння вираховувати «геніїв» і підтримувати «відстаючих»;
  • комунікативну культуру, уміння вести діалог, дискусію;
  • відчуття часу.

Критерії якості підготовки і проведення майстер-класу

Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу пропонується використовувати наступні критерії.

Презентативність. Вираження інноваційної ідеї, рівень її представлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці і практиці освіти.

Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота і оригінальність вирішення інноваційних ідей.

Прогресивність. Актуальність і науковість змісту і методів навчання, наявність нових ідей, які виходять за рамки стандарту і відповідають тенденціям сучасної освіти і методиці вивчення дисципліни, здібність не тільки до методичного, але і наукового узагальнення досвіду.

Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, залучення кожного в активну творчу діяльність по створенню нового виду діяльності на занятті.

Оптимальність. Достатня кількість засобів, що використовуються на занятті, їх поєднання, зв’язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим).

Ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника майстер-класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам? Вміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

Технологічність. Чіткий алгоритм заняття, наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації («розриву»), способів пошуку і відкриття, здивування, осяяння, рефлексії (самоаналізу, самокорекції).

Артистичність. Піднесений стиль, здібність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення і популяризації власного досвіду.

Загальна культура. Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації власного досвіду.

Поради щодо підготовки майстер-класу

 Важливим для ефективності майстер-класу є підготовка до нього, яка має організаційні та методичні особливості.

Організаційні питання:

1. Добір учасників майстер-класу слід провести за таких умов:

  • кількість учасників майстер-класу не повинна перевищувати 15 осіб;
  • кожний учасник повинен  розуміти завдання щодо подальшого навчання;
  • мати бажання для подальшої роботи в програмі та виконання поставлених завдань;
  • уявляти недоліки та переваги його участі в програмі.

2. Місце проведення та обладнання: потрібно передбачити роботу кожного учасника за комп’ютером, наявність мультимедійного проектора, фліпчарта або дошки. Аудиторія повинна бути просторою – це сприятиме проведенню дискусій та групової роботи викладачів.

3. Учасники також повинні готуватися до майстер-класу. Наприклад, можна запропонувати їм подати на майстер-клас рекомендації із власного досвіду по даній темі. Методичні знахідки можуть бути поданими у вигляді презентацій.

4. На майстер-класі обов’язково повинен бути роздатковий матеріал. Його зміст залежить від мети  майстер-класу та передбачених форм діяльності учасників. Наприклад, для першого майстер-класу доцільно роздрукувати: анкету вступну, анкету вихідну – оціночну, програму навчання, список необхідних матеріалів, різні дидактичні матеріали тощо.

5. Програма та роздатковий матеріал повинні бути надрукованими до початку проведення майстер-класу. Бажано, щоб всі учасники заздалегідь були ознайомлені з програмою майстер-класу.

6. При плануванні майстер-класу необхідно передбачити різні форми діяльності викладачів. Тут не повинно бути лише лекції Майстра, бажана інтерактивна робота в парах, групах, обговорення проблем, рефлексія в кінці роботи, мозкова атака тощо. При плануванні форм роботи викладачів необхідно згадати піраміду активності та засвоєння знань і вмінь та особливості навчання дорослих.

7. Тривалість майстер-класу залежить від його мети та побажань учасників і Майстра. Оптимальним терміном для проведення майстер-класів є один-два дні по 2-4 години, в залежності від зайнятості учасників та об’єму програми.

8. Для визначення питань, яким слід присвятити більшу увагу викладачів на майстер-класі, Майстер повинен проаналізувати вхідні анкети викладачів, які братимуть участь у роботі майстер-класу.

Анкета учасника

майстер-класу ___________________________________________

 

__________________________________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

викладача циклової комісії _________________________________ дисциплін

 

В чому полягає ваше завдання у програмі даного майстер-класу ___________ __________________________________________________________________

Ваші очікування від майстер-класу ___________________________________

__________________________________________________________________

Питання (змістовні та методичні), які б Ви хотіли вивчити глибше __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Технології, якими Ви б хотіли оволодіти   краще ________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Педагогічні вміння, якими Ви б хотіли оволодіти краще __________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Яка Вам потрібна допомога для організації навчання за даною технологією:

Організаційна _____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методична ________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Оціночна анкета майстер-класу

Заповніть, будь-ласка, анкету. Ваші відповіді допоможуть в майбутньому будувати наші спільні дії.

 

Наскільки корисним для  Вас кожен з етапів майстер-класу?

 

Будь-ласка, дайте одну відповідь.

Види діяльності на майстер-класі

Не корисний

Частково корисний

В цілому корисний

Дуже корисний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Чи можна вважати ефективною вашу діяльність на майстер-класі. Будь-ласка, дайте одну відповідь.

  • Ні в якій мірі
  • Напевне, ні
  • Можливо, так
  • Безперечно, так

2.     Чи виправдалися Ваші очікування від майстер-класу?

  • Ні в якій мірі
  • Напевне, ні
  • Можливо, так
  • Безперечно, так

3.           Запишіть, будь-ласка, яким питанням  доцільно приділити увагу

____________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Якщо у Вас є будь-які коментарі, побажання чи пропозиції щодо цього майстер-класу, будь-ласка, запишіть їх нижче

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!

 

Література
  1. Пахомова Е.М., Дуганова Л.П. Учитель в профессиональном конкурсе: учебно-методическое пособие. – М.: АПКиППРО, 2006. – 168с.
  2. Селевко Г.К. Альтернативные педагогические технологии. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 224с.
  3. Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе дидактического и методического усовершенствования УВП. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 288с.