МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

КОМПАНІЇВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ БНАУ

ПІДГОТОВКА ТА НАПИСАННЯ ТВОРЧИХ РОБІТ

 МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

 2009 рік

Укладач: Суховенко А.П., методист Компаніївського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії.

 

Рецензент: Кондратюк В.О., заступник директора з навчальної роботи, викладач-методист.

Методичні рекомендації підготовлені з метою ознайомлення педагогічних працівників технікуму з методикою підготовки та написання творчої роботи, вимогами щодо структури та характеристики основних етапів її написання, критеріями оцінки.

Методичні рекомендації призначені для викладачів, студентів. Будуть корисними викладачам при підготовці до чергової атестації, узагальнення власного педагогічного досвіду.

 

З мі с т

  1. Вступ
  2. Загальні положення про атестаційну роботу
  3. Логічна послідовність виконання творчої роботи
  4. Хто може бути керівником і рецензентом  творчої роботи
  5. Ваша кваліфікаційна категорія: вимоги до змісту й оформлення робіт
  6. Поради щодо оформлення й процедури захисту роботи
  7. Бібліографічний пошук
  8. Аналіз літературних джерел завершується складанням огляду.
  9. Правила вказівки літературних джерел.
  10. Основні критерії оцінки творчих робіт.
  11. Рецензії.
  12. Як запобігти мовним помилкам

 

 

 

На запитання: що є найскладнішим для вас у передатестаційний період — викладачі зазвичай відповідають: написання творчої роботи або узагальнення власного досвіду. Пропоную матеріал, що допоможе зробити роботу викладача планомірною і раціональною та надати атестаційній комісії якісний інтелектуальний продукт.

Загальні положення про атестаційну роботу

Форми робіт викладачів, які атестуються:

  • творчий звіт,
  • науково-методична робота,
  • дослідно-експериментальна робота,
  • авторський проект.

Творчий звіт пропонує підбиття підсумків роботи претендента за період, як правило, не менший, ніж рік. При цьому особлива увага звертається на те, щоб звіт був присвячений розв’язанню проблем, важливих як у теоретичному, так і в практичному плані.

У звіті повинні бути чітко виділені:

  • основна ідея,
  • задум,
  • основні етапи і способи реалізації,
  • результати.

Навчально-методична робота зазвичай присвячується розробці нової методики, нових прийомів або програми навчання. У ній необхідно розкрити новий зміст програми (методики), дати обґрунтування доцільності її впровадження, форм і методів реалізації.

Дослідно-експериментальна робота проводиться з метою доказу нового положення, якоїсь нової тези. У роботі повинні бути чітко сформульовані мета, задачі, описані технологія проведення і результати експерименту.

Авторський проект містить цільову програму розвитку навчального закладу чи його окремих структур, опис нової навчальної дисципліни або педагогічної психології. Проект повинен містити обґрунтування мети, заходів для його забезпечення, розрахунок ресурсів, необхідних для його здійснення (тимчасових, кадрових, матеріальних і фінансових витрат).

Названі види робіт мають багато спільного при оформленні, і надалі для зручності будемо називати їх творчими роботами і дамо опис основних етапів їхнього створення і захисту.

Основні критерії оцінки творчих робіт

  1. Актуальність обраної тематики, оригінальність роботи, новизна ідей або способів, шляхів їхньої розробки. Цінність роботи з урахуванням специфіки місцевих умов, цілей і завдань навчального процесу, контингенту студентів та інших факторів.
  2. Науковість і вірогідність методів розробки, аргументованість основних положень з урахуванням аналізу науково-методичної літератури і періодики з проблем дослідження як у нас, так і за кордоном.
  3. Ефективність впровадження ідей або пропонованих способів на практиці, у роботі самого претендента. Показати параметри і критерії, за допомогою яких можна представити повну й об’єктивну картину аналізованих явищ.
  4. Перспективність і практична значимість роботи. Можливість використання ідей, програм, методик в інших навчальних закладах.
  5. Стиль, грамотність викладу.
  6. Культура оформлення (відповідність представленої роботи вимогам стандарту).

Логічна послідовність виконання творчої роботи

І. Підготовка до творчої роботи:

  • попередній вибір теми на основі вивчення літератури;
  • визначення об’єкта дослідження;
  • визначення предмета дослідження.

ІІ. Одержання консультації в керівника роботи з метою уточнення актуальності роботи, діагностичних методик і можливості застосування на практиці обраних методів і прийомів.

ІІІ. Планування роботи:

  • визначення експериментальних і контрольних груп;
  • уточнення діагностичних методик і критеріїв, за якими відбуватиметься порівняння;
  • планування роботи з студентами за темою дослідження (план-конспект занять, виховних заходів та інших форм роботи);
  • розробка методики аналізу й оцінки результатів дослідження.

IV. Проведення роботи:

  • проведення констатуючого експерименту, аналіз досвіду роботи;
  • на основі результатів експерименту (досвіду роботи) організація роботи з студентами (заняття, позааудиторні заходи, індивідуальна робота), спрямованої на перевірку гіпотези і змісту завдань дослідної роботи;
  • уточнення гіпотези і змісту дослідної роботи з визначенням можливих позитивних і негативних результатів, визначення психолого-педагогічних умов її ефективності й усунення негативних явищ;
  • на основі висновків повторне проведення формуючого експерименту для обґрунтування наукової гіпотези, перевірки виконання завдань дослідження і визначення психолого-педагогічних умов, що забезпечують їхнє виконання;
  • висновки, рекомендації.

V. Оформлення роботи:

  • компонування підготовлених текстів у глави;
  • написання висновків;
  • написання вступу;
  • складання списку використаної літератури, ілюстрацій, додатків;
  • зміст і оформлення титульного аркуша.

Хто може бути керівником і рецензентом

 творчої роботи

Керівниками творчої роботи можуть бути викладачі і наукові співробітники ВНЗ, педагогічні і керівні працівники системи освіти, які мають вищу категорію, звання «викладач-методист», «вихователь-методист» тощо.

Основним завданням керівника є сприяння професійному зростанню педагога, надання йому допомоги в самоосвіті, залучення його до наукових методів дослідження і діагностики.

Керівник зобов’язаний:

  • обговорювати з педагогом, який атестується, тему, концепцію, план роботи; він може надати йому допомогу в постановці проблеми дослідження і визначення форми творчої роботи;
  • дає рекомендації з підбору літератури;
  • допомагає у визначенні етапів і послідовності виконання роботи;
  • разом з претендентом визначає параметри оцінки досліджуваного процесу й аналізує отримані результати;
  • пише відгук на роботу, завірений керівником закладу.

Відгук має містити аналіз роботи й оцінку професійних якостей претендента, виявлених ним у ході виконання роботи.

Рецензент може призначатися атестаційною комісією. Він оцінює новизну, науковість, грамотність, якість виконання й оформлення рецензованої роботи, орієнтуючись на критерії оцінки творчих робіт.

Ваша кваліфікаційна категорія: вимоги до змісту й оформлення робіт

 Відповідно до кваліфікаційних вимог творча робота може бути заявлена на другу, першу і вищу кваліфікаційні категорії в залежності від глибини пророблення теми, широти комплексу розв’язуваних у роботі проблем і задач тощо.

На другу кваліфікаційну категорію необхідно розробити певну тему курсу або методу її викладання.

 Робота повинна містити:

  • огляд літератури по розглянутій темі;
  • опис пропонованого підходу і системи заходів;
  • оцінку роботи й аналіз результатів.

На першу категорію необхідно розробити комплекс проблем, що мають значимість для великої кількості суб’єктів (студентів, працівників). У ній повинен бути представлений переконливий доказ ефективності даного підходу, підкріплений кількісними показниками.

 Робота, як правило, включає:

  • огляд і аналіз літератури;
  • опис і обґрунтування цілей, задач, методів і етапів розв’язання проблеми;
  • оцінку результативності на основі наукових методів збору інформації (анкетування, тестування і т. д.).

Творча робота на вищу категорію вимагає новаторського підходу до розв’язання проблем, коли автор висуває ідеї, що мають значення в системі освіти (закладі освіти).

Кандидат на вищу категорію у своїй роботі повинен провести:

  • огляд і аналіз літератури;
  • описати й обґрунтувати роботу з виділенням новизни, актуальності і практичної значимості теми, включаючи концепцію, принципи й різні аспекти проблеми;
  • оцінити та проаналізувати результативність роботи на основі наукових методів збору й обробки інформації;
  • дати рекомендації з упровадження роботи в практику інших навчальних закладів.

Поради щодо оформлення й процедури захисту роботи

 На засіданні комісії педагогу, який атестується, надається 10–15 хвилин для викладу основного змісту й висновків роботи.

Після цього зачитуються відгук керівника і рецензія. Потім члени комісії задають запитання за змістом його роботи. Присутність рецензента і керівника на комісії необов’язкова.

При оформленні творчої роботи необхідно дотримуватися наступних вимог:

-робота може бути написана від руки або надрукована (машинка, комп’ютер і т. д.);

-граничний обсяг роботи — 40 сторінок стандартного машинописного тексту (без урахування можливих додатків);

-сторінки повинні бути пронумеровані;

-сторінка повинна мати поля праворуч не менше 1 см, а ліворуч — не менше 3 см (для підшивки і приміток), зверху і знизу — по 2 см;

-в одному рядку повинно бути 60–65 знаків, пробіл між словами рахується як один знак;

-абзацний відступ дорівнює 5-ти знакам;

-на одній сторінці суцільного тексту повинно бути 28–30 рядків;

-записи повинні бути чіткими й акуратними.

Послідовність сторінок у роботі

 На початку повинен бути оформлений титульний аркуш, потім план роботи з указанням сторінок, що відповідають кожному пунктові або розділу плану.

Таблиці, схеми, рисунки, графіки, формули, що є в тексті, а також додатки нумеруються окремо. Кожна таблиця, схема, графік повинні мати назву і посилання на джерело даних з указанням одиниць масштабу.

У списку використаної літератури всі публікації наводяться або за алфавітом, або в порядку цитування. При цитуванні вказується не тільки джерело, а й сторінка, з якої взята цитата. Нижче наводяться приклади опису бібліографічного апарату літератури.

Бібліографічний пошук

 При аналізі літератури з вашої проблеми виникає необхідність роботи в бібліотеці. Перш ніж звертатися до бібліотеки, треба грамотно оцінити свою домашню методичну бібліотеку. Ви можете відшукати в ній корисні для вашої роботи книги і статті із журналів. Якщо ж звертатися до бібліотеки необхідно, варто спланувати свій час так, щоб виділити визначені дні і години для роботи в довідково-бібліографічному відділі.

Є сенс спочатку звернутися до енциклопедій, тому що в них може міститися не тільки коротка інформація із суті питання, а й список основних робіт з даної проблеми, а потім для цілеспрямованого пошуку — до каталогів бібліотеки.

Аналіз літературних джерел завершується складанням огляду.

 В огляді не слід прагнути до викладу всього матеріалу в хронологічному порядку, а розкривати стан питання у різних літературних джерелах. Посилання на автора і його роботу дуже важливі для читача. У разі потреби така вказівка дозволяє йому безпосередньо звернутися до першоджерела і зробити необхідні уточнення.

Для того щоб зробити свою роботу більш яскравою й цікавою, посилаючись на того чи іншого автора, полемізуючи з ним, використовуйте різноманітні дієслова. Наприклад: аналізує, заперечує, висловлює думку, додає, доводить, допускає, ставить запитання, викладає, констатує, сподівається, знаходить, починає, не розділяє точку зору, не погоджується, виявляє, обговорює, пояснює, відповідає, відзначає, відстоює, визначає, переказує, пише, повторює, підтримує, підтверджує, дозволяє, розуміє, припускає, представляє, визнає, приймає точку зору, дійшов висновку, розбирає питання, розділяє, міркує, роз’яснює, рекомендує, вирішує проблему, погоджується, сумнівається, повідомляє, запитує, посилається, вважає, вказує, згадує, стверджує, уточнює, фіксує тощо.

Правила вказівки літературних джерел

  • Якщо джерело має автора, то спочатку пишеться його прізвище, а потім ініціали.
  • Якщо авторів два чи три, то вказуються і прізвища всіх авторів з ініціалами в тій же послідовності, як і в джерелі.
  • Якщо кількість авторів більше трьох чоловік, то вказується тільки назва джерела.
  • Якщо назва джерела містить додаткові відомості (посібник, підручник, збірник праць, огляд, учені записки), то після основної назви ставиться двокрапка, а потім наводяться відомості з прописної букви.
  • У випадку виходу джерела під загальною редакцією (за редакцією) після найменування джерела ставиться одна коса лінія (/): Під заг. ред. або / Під ред. Потім — ініціали і прізвище редактора в родовому відмінку. Якщо ж указується редактор або укладач, то після найменування джерела також ставиться одна коса лінія (/) і з прописної букви пишеться: / Ред. або / Укл. Потім — ініціали і прізвище редактора або укладача в називному відмінку.
  • У випадку, якщо посилання дається на яку-небудь статтю, надруковану серед інших творів цього ж автора й об’єднаних в одній книзі, після прізвища автора з ініціалами наводиться назва статті, потім ставляться дві косі лінії (//) і наводяться всі бібліографічні дані джерела.
  • При описі багатотомних видань після прізвища й ініціалів автора пишеться Зібр. або Тв., ставиться двокрапка і вказується кількість томів: У 3 т., У 10 т.
  • Порядковий номер видання пишеться так: 5-е вид.; 2-е вид., доп.; 3-є вид., випр.; а рік видання пишеться після цього, але перед указанням сторінок.
  • Місце видання — обов’язковий бібліографічний елемент — наводиться в називному відмінку.
  • Прийняті скорочення: Москва — М.; Санкт-Петербург — Спб.; Петербург — Пт.; Ленінград — Л.; Нижній Новгород — Н. Новгород; Лондон — L.; Нью-Йорк — N.Y.; Париж — Р. (Київ — К. — Ред.).
  • При двох місцях видання вказуються обидва і відокремлюються одне від одного крапкою з комою:
  • Рік видання вказується цілком без букви «г». За відсутності року видання пишуться прописні букви «Б. Р.» (без року) або «S.A.» (sine anno) для іноземних мов.
  • При посиланні на томи, частини, розділи, глави (у залежності від побудови джерела) і сторінки дотримуються наступних правил:

— усі відомості даються арабськими цифрами;

— ці дані є додатковою інформацією, відокремлюються один від одного тире і пишуться скорочено: Том 4 — Т. 4.; Випуск 5 — Вип. 5; Книга 2 — Кн. 2.; Глава 4 — Гл. 4; Розділ 3 — Розд. 3; Сторінки 200–210 — С. 200–210.

  • Бібліографічний опис джерел, узятих з газет і журналів: даються прізвище й ініціали автора, назва статті, потім дві косі лінії (//), назва журналу або газети, крапка, тире, рік, крапка, тире, номер журналу (якщо джерело взяте з газети, замість номера вказується дата випуску), крапка.

 Рецензії

Рецензії пишуть на підручники, навчальні посібники та програми, методичні розробки.

Рецензія – вид роботи, що дає оцінку. Вона оформляється за такою схемою:

1. Назва роботи, її автор.

2. Правильність та влучність підібраної назви роботи.

3. Відповідність назви роботи її змісту.

4. На кого розрахована робота.

5. В чому полягає особливість даної роботи.

6. Пропорційність частин роботи.

7. Доцільність використання ілюстративного матеріалу та вжитих у роботі цитат.

8. Правильність наукової термінології.

9. Відповідність матеріалу навчальному плану та програмі.

10.Використання передового досвіду.

11. Грамотність написання роботи.

12. Якість оформлення роботи.

13. Загальна оцінка роботи.

14. Пропозиції.

Як запобігти мовним помилкам

1. Пам’ятайте, що повтори (тавтології), вжиті без стилістичної потреби, виявляють бідність вашого словникового запасу.

2. Із синонімічного  ряду вибирайте те слово, яке найкраще розкриває думку відповідно до стилю роботи.

3. Вживайте тільки ті слова, лексичне значення яких вам відоме. У разі потреби користуйтеся тлумачним словником.

4. Пам’ятайте, що часте вживання тих самих слів, словосполучень, виразів знебарвлює мову, робить її стандартною, сухою.

5.Стежте за побудовою тексту роботи, правильно використовуйте мовні засоби його організації. Перед написанням речення обов’язково перечитайте попереднє (коли є потреба, то й цілий абзац, усе написане).

6. Використовуйте різні типи речень, намагайтеся уникнути одноманітності переходу від одного речення, абзацу до іншого.

7. Не вдавайтеся до штучних красивостей, надмірної патетики. Коли автор пише химерно, пишномовно, то пише нещиро. Пам’ятайте, що велемовність веде до заміни живого слова банальними трафаретами.

8. Пам’ятайте, що тільки глибокі знання і тверді переконання допомагають людині мислити і висловлюватися легко, красиво, щиро.

9. Пишіть по-своєму, висловлюйте думки самостійно, виробляйте влас­ний стиль письма.

10. Упродовж викладу дотримуйтеся одного стилю. Пам’ятайте, вибір теми зумовлює і вибір стилю.